Вибір і зростання. Вичитування наукової літератури і позаду не одна експедиція.. Іноді видається все надто тривожним та складним, часто бурхливим і несподіваним. Як карамельки, що збирають дитинство у порядні спогади. Зимою настали зміни які  об’єктивно зміцнювали простір. Безмеж вдячний тим хто був поряд. Слова записаних книг пінна традиція кочує ( Read more... )

Київ часто вносив зміни в етапи життя. Можливо це одне з найреальніших місць, лунких перешкод пов’язаних зі мною.. Кілька місяців, обмежене спілкування, підготовка і зміст кількох років життя оминає надії і ділиться на туман.. Можливо це вогнище, там залишаються небайдужі мені люди, порт який через важкі погодні умови залишається закритий.. ( Read more... )

Місяць змін...

Хочу згадати те, що забув не сьогодні,
сніданок і плач, плечі, холодний дощ,
дрібні друзки листків навколо вазонів,
східні долини, елементи вторинних площ...

Сміх рипучого смаку совісті, сповідь доторку,
дорослі рамки, диво злети з під пах та п'ят,
краєзнавчі мотиви екстрадиції, алегорії
розминають сторонній сон в навколишній ряд.

П'ятами по п'ятниці…

Руки - факели і фразеологія. Конструктивна телепортація ціна навиків поглинаючих свободу, просто пошук стає послідом і думки впорядковуються від уламків називних відмінків, та замріяних знаків позбуваючись.... Основи видавленої дистанції ототожнюють з диктатурою, проходячи тури і турніри реальність збиваючи об фігури...

Я прийшов, не таким ( Read more... )

Конфігурація слів локалізує примарне світло, що розливається по домівках цієї планети..

Все частіше, все менш люди любуючи свій горизонт зачіпають мій стан. Не зможу мабуть забути вас, проте маю мрію ви зможете дивувати поза журналами.

Перекреслюються спроби зрозуміти і завершення це ( Read more... )

 
Здобув диплом.

Останні дні легального статусу стін цього університету для мене. У мантії, заплідненій нетутешньою весною, вздовж простягнуті періоди понури, неактуальної ненависті. Натомість інколи приходжу ранковими годинами пити каву, порядковість потоків породжених плачем

Змінив роботу. Досліджую ( Read more... )

Мої думки наповнюються тобою, майже так спалах забарвлює фотоплівку…  Коли отримуєш здатність виказувати пам'ять,  детонуюєш у мозку події ( Read more... )

Сумнів став моїм гріхом, прийнявши сповідь страху.
 

Кожна згадка розпиування кущів страху про наповнення мов кометними сходинками форми поздовжніх штор заводить у межі протиріччя висновків та слів, невже назавжди? Хочу порозуміти шляхи узгодливих переконань розплавивши монологи нерівності серед будівель сучасности. Бути у тисячі разів ближчими.